Хвороби кишечника

Запальні захворювання
Існує дуже багато різноманітних захворювань кишечника, і більшість з них безпосередньо пов’язані із запальними процесами. За наявності запалення в першу чергу вражається слизова оболонка кишечника. Ураження відбувається або в певному відділі кишечника, або повністю на усьому його протязі.
Так, дуоденіт – це запальний процес слизової оболонки дванадцятипалої кишки, ентерит – запалення в, тонкому кишечнику, коліт – запальний процес в товстому кишечнику, проктит – запалення прямої кишки. Діагностуються також запальні процеси в певному відділі товстого кишечника. Тифліт — запалення сліпої кишки, апендицит — запалення червоподібного відростка, сигмоїдит – запалення сигмовидної кишки. В процесі запалення слизова оболонка кишечника відчутно набрякає, з неї активно виділяється слиз. В деяких випадках може виділятися серозний ексудат або гній. Еслі запальний процес переходить у важку форму і розвивається черевний тиф, туберкульоз, дизентерія, то на слизовій оболонці можуть з’явитися виразки, які часом кровоточат.

В процесі запальних явищ відбуваються не лише зміни з анатомічної точки зору, але і функціональні порушення. Захворювання кишечника порушують природний хід переварювання їжі, відбувається недостатнє всмоктування води і поживних речовин, порушується виведення харчових покидьків з кишечника. Видільна функція кишечник також порушується через виділення занадто великих об’ємів слизу, а в деяких випадках і ексудативній рідині.
Проноси і запори
Завдяки рефлекторному скороченню м’язів, наявних в кишковій стінці, по кишках просувається їжа. Кишкова перистальтика зменшується, якщо кишечник порожній, також вона може зменшитися або збільшитися, якщо мають місце хвороби кишечника. У нормальному режимі випорожнювання у людини відбуваються один-два разу в добу. Якщо перистальтика занадто сильная, то випорожнення відбувається частіше, а виділення стають рідкими. Це відбувається із-за занадто швидкого пересування їжі і, відповідно, неможливості всмоктування рідкого вмісту в кров. Такий стан характерний для проносу.
Причиною занадто сильної перистальтики може стати також нервове збудження. Так, страх, хвилювання може значно посилити перистальтику і спровокувати пронос. Помітно збуджує цей процес і певна їжа – наприклад, продукти рослинного походження, хліб з висівками, їжа, яка важко перетравлюється. В деяких випадках пронос може виникнути як захисна реакція організму для виведення шкідливих продуктів. Також пронос може виникнути внаслідок порушення всмоктування поживних речовин і води з їжі. А за умови виділення запаленою слизовою оболонкою ексудату кількість рідини в кишечнику стає ще більшою. Часто проноси спостерігаються за наявності запалення слизової оболонки кишок, яке виникло внаслідок патологічних процесівспровокованих мікроорганізмами, що потрапляють в кишечник. Щоб призначити ефективну терапію, фахівцеві в обов’язковому порядку слід визначити, яка природа проносу.
Запор – це повільне звільнення кишечника, що не відбувається по декілька доби. Причина запору – значне послаблення перистальтики в кишках. Її може спровокувати слабкість кишкової мускулатури, а також атонія кишок і м’язів очеревини. Запори викликає постійний сидячий спосіб життя. Існують також так звані звичні запори. У таких випадках навмисно пригнічується нормальний рефлекс на дефекацію із-за поспіху або інших причин, і це відбувається регулярно. На виникнення запорів може вплинути і їжа, яка добре засвоюється. Так, білкові продукти кишечник практично не дратують, і він працює дуже в’яло і повільно.
Ще один вид запорів — спастичні запори. Їх провокують тонічні скорочення кругових м’язів кишечника. Внаслідок цього припиняється перистальтика. Запор може бути симптомом болезней кишечника, приміром, хронічного коліту. Спровокувати це захворювання можуть і механічні перешкоди – пухлини, рубці, гемороїдальні вузли. Якщо в наявності немає морфологічних змін в кишечнику, то проноси і запори виліковуються поле усунення причини їх виникнення, як правило, без додаткових ліків.
Метеоризм
Це здуття в животі, що сталося внаслідок накопичення великої кількості газів. Кишечник сильно розтягується, виникають відчутні больові відчуття. Гази утворюються внаслідок дії бактерій, а також після вживання молочних продуктів, вуглецевої їжі, що провокує процеси бродіння. Якщо зважаючи на певне захворювання гази в кишечнику погано всмоктуються, також може виникнути метеоризм. Це явище можливо і при непрохідності кишечника.
Болі в кишечнику
Захворювання кишечника можуть викликати дуже різні больові відчуття. Це можуть бути і постійні ниючі болі, і різкі нападоподібні больові відчуття, що називаються кишковими кольками. Якщо людину турбує хвороба тонких кишок, то болі виникатимуть в середині живота, якщо має місце захворювання сліпої кишки, хворіти буде в клубовій області справа, при недузі сигмовидної кишки — ліворуч. Болі, як правило, добре визначаються в процесі пальпації. Больові відчуття різкого характеру виникають при скупченні газів. Якщо симптоми хвороб кишечника – це болі перед дефекацією і під час її, то можливий прояв хвороб низхідної або сигмовидної кишки, а також недуги прямої кишки. Найбільш різкими будуть болі при запальних процесах в очеревині. Проте поява больових відчуттів в животі можуть спровокувати і захворювання інших органів – печінки, нирок, селезінки, підшлункової залози.
Кишкові кровотечі
Кровотечі також можуть спостерігатися як симптоми хвороб кишечника. Ці явища характерні за наявності виразки дванадцятипалої кишки, виразкового ентериту і коліту. Дуже часто хворі не помічають появу невеликих кишкових кровотеч, томунаявність крові в калі виявляють лише під час лабораторних досліджень матеріалу. Якщо кровотечі занадто сильні, то кал матиме чорний колір. Якщо кровотечі відбуваються в нижніх відділах кишечника, то в калі кров буде помітна в не перевареному, чистому виді. Такі кровотечі проявляються при геморої. Також значне виділення крові можливе при важких хворобах інфекційного характеру — дизентерії, туберкульозі кишечника, черевному тифі.
Діагностика хвороб кишечника
Передусім, вислухавши скарги пацієнта, лікар проводить ретельну пальпацію усього живота. Фахівець звертає увагу на форму живота, проводить поверхневу пальпацію для визначення хворобливості певних ділянок і напруги м’язів. Якщо поверхнева пальпація не є хворобливою для пацієнта, то використовується метод глибокої пальпації для визначення розмірів внутрішніх органів, їх розташування і хворобливості.
Метод перкуссии використовують для визначення причин збільшення живота, обертаючи внимание на характер звуків. Найважливішим методом визначення наявності хвороб кишечника є лабораторне дослідження калу.
Рентген кишечника дозволяє встановити діагноз дуже точно. При необхідності через декілька діб рентгенологічне дослідження кишечника роблять повторно. Цей метод дозволяє визначити наявність пухлин, непрохідності, вивчити спастичні скорочення, рухову функцію. Ректороманоскопія проводять хворим з патологією прямої і сигмовидної кишок.
Гострий ентероколіт, гастроентероколіт
Як правило, ентерити поєднуються з колітом і гастритами. Ентероколіт в основному провокує кишкова паличка. Вона знаходиться в кишечнику постійно, але за умови наявності несприятливих умов може перетворитися на патогенну і спровокувати запальні процеси слизової оболонки. Також ентероколіт збуджують стрептококи, ентерококи і ряд інших бактерій. Токсична форма ентероколіту виникає після вживання недоброякісної їжі.
Перший симптом коліту кишок — це пронос. При ураженні тонких кишок випорожнювання будуть щедрими з наявністю слизу, але випорожнення не відбуватиметься занадто часто. При ураженні товстих кишок випорожнення відбувається часто, слиз виходить, не встигнувши перемішатися з випорожнюваннями. Болі виникають по усьому животу, іноді больові відчуття не особливо виражені, проте в деяких випадках відбуваються і кишкові кольки. Зважаючи на наявність інфекції, що спровокувала захворювання, температура у хворого може значно підвищитися. Симптомами хвороби також є головні болі, слабкість, поганий апетит, блювота, нудота.
За умови правильного підходу до терапії хвороби її ознаки можуть зникнути за одну-две тижні. Якщо усі описані симптоми виражені у важкій формі, то хворий повинен дотримуватися постільного режиму. За умови наявності гострого інфекційного ентероколіту хворому призначають лікування антибіотиками і сульфаніламідами. При помітному обезводненні організму показано вливання під шкіру і внутрішньовенно фізіологічного розчину і розчину глюкози. Хворий в перші дні повинен приймати виключно рідку їжу.
Хронічний ентерит і коліт
Хронічний ентерит і коліт виникає із-за нераціонального і нерегулярного живлення, венозного застою кишечника, зловживання послаблюючими і клізмами. Отже, в першу чергу треба усунути причину хвороби. Хронічний коліт можуть спровокувати регулярні запори. В якості симптомів хвороби можливий прояв запорів, рідше – проносів. У разі явища бродіння роздуваються кишки, проявляється тяжкість в животі. Зважаючи на отруєння продуктами гниття відчувається загальна слабкість, головні болі, погане самопочуття. При цьому хронічне захворювання може тривати упродовж багатьох років.
В процесі лікування хронічної форми хвороби важливий правильний підхід до дієти. Лікувати хворобу слід, звертаючи особливу увагу на подолання проблем запорів і проносів. Можливе застосування легкого проносного при запорах і в’яжучих засобів при проносах. Якщо хвороба загострюється, лікар призначає прийом сульфаниламидов і антибіотиків.
Профілактика хвороб кишечника
Щоб попередити хвороби кишечника, передусім, важливий здоровий спосіб життя, правильний підхід до живлення, уникнення стресів. Так, їда має бути регулярною, продукти — різноманітними і корисними. Важливо також дотримуватися правил гігієни. Існують щеплення проти гострих кишкових інфекцій і інтоксикацій, які можна застосовувати в якості запобіжного засобу.