Гіпертиреоз (Тиреотоксикоз)

Гіпертиреоз – стан, для якого характерне надмірне виділення гормонів щитовидної залози, обумовлено групою захворювань цього органу. Це викликає прискорення процесів в організмі і пов’язані з цим ускладнення. Тиреотоксикоз – наявність надлишку гормонів щитовидної залози, може бути викликано гіпертиреозом, або іншими хворобами щитовидної залози – тиреоїдитом, вузловим зобом, базедовою хворобою.
Збільшення вироблення і накопичення в організмі тиреоїдних гормонів в 70-80%% випадків пов’язане з підвищенням активності щитовидної залози при хворобі фон Базедова-Грейвса або як прийнято називати дифузному токсичному зобі. Також причиною може бути вузловий або багатовузловий зоб. Ущільнення щитовидної залози у вигляді вузлів провокують збільшення активності органу.
Причинами виникнення гіпертиреозу також можуть бути запалення залози внаслідок перенесених вірусних інфекцій – підгострий тиреоїдит, а також до гіпертиреозу призводитьвелика кількість медикаментозних препаратів що містять тиреоїдні гормони.
При гіпертиреозі збільшується споживання кисню тканинами, це підвищує утворення тепла і прискорює енергетичний обмін. Чутливість тканин до симпатичної стимуляції і катехоламінів підвищується.

Гіпертиреоз провокує підвищення співвідношення естрогену до андрогенів. Це пов’язано з підвищеним перетворенням андрогенів на естроген, зростанням змісту циркулюючого глобуліну, що при нормальному змісті зв’язує статеві гормони. Стан викликає у чоловіків гінекомастію.
Також під впливом тиреоїдних гормонів відбувається руйнування кортизону, що призводить до надниркової залозистої недостатності. Цьому сприяють і супутні аутоіммунні захворювання, частіше піддаються хвороби жінки.
Профілактика гіпертиреозу часто нехтує, тим самим обтяжуючи загальну картину хвороби. Неправильне харчування, недостатня фізична активність і інші чинники призводять до хвороб щитовидної залози.
Впродовж заболевания розрізняють три форми: легку форму, середній тяжкості і важкій. Остання форма хвороби виникає при неправильному лікуванні або тривалій його відсутності. Частіше за усе ускладнення гіпертиреозу виникають при важкій формі хвороби.
Симптоми гіпертиреозу
Тиреотоксикоз викликає порушення в роботі багатьох органів і систем. Надмірний рівень гормонів змушує організм підлаштовуватися під такий режим роботи, тим самим порушуючи багато процесів. Симптоми гіпертиреозу полягають у багатьох змінах як внутрішніх, так і зовнішніх.
Зовнішні зміни в першу чергу помітні за станом шкіри. У хворих підвищується пітливість, шкіра волога на вигляд тонка, тонке волосся. Нігті у пацієнта також піддаються зміні, відбувається хворобливе відшаровування пластинок нігтів. Ознаками порушень також є екзофтальм, відбувається зовнішнє збільшення очної щілини і очних яблук, очі стають витріщеними. З’являється набряклість і гіперпігментація повік.
З боку серцево-судинної системи може развиваться серцева недостатність, оскільки серце не може впоратися з об’ємом постачання кров’ю органів і тканин, що прискорили свою роботу. Спостерігаються такі симптоми гіпертиреозу як гіпертензія, тахікардія, почастішання пульсу. З боку дихальної системи з’являється задишка, знижується життєва місткість легенів.
При легкій і середній мірі перебігу хвороби у хворих часто підвищений апетит, важка течія навпаки відрізняється його відсутністю. Маса тіла знижується, що супроводжується нудотою, блювотою, діареєю. Порушення в роботі опорно-рухового апарату призводять до розвитку остеопорозу, знижується маса кісткової тканини, відбувається порушення у будові кісток. У кістках накопичується калій, що посилює рефлекси, внаслідок цього рухова активність порушується. Ознаками порушень є швидка м’язова стомлюваність і тремор. Хворі мають підвищену збудливість, нервозність, часте безсоння. Їх переповнює почуття страху і занепокоєння, підвищується інтелект і мовна активність.
Із стороны сечостатевої системи спостерігається часте сечовипускання. У жінок відбувається порушення місячного менструального циклу. Менструації супроводжуються сильними болями, мізерними виділеннями, нудотою і блювотою. Є присутньою загальна слабкість, головний біль і підвищення температури. У чоловіків у свою чергу знижується потенція і відбувається збільшення молочних залоз. Порушення в роботі статевої системи пов’язані з неправильним виробленням статевих гормонів, що часто призводить до безпліддя, як у жінок, так і у чоловіків.
Із-за порушень в обміні речовин, які викликає тиреотоксикоз, у хворих може утворитися тиреогенний діабет. Підвищується зміст глюкози, можливі часті підвищення температури тіла.
При легкій течії гіпертиреозу спостерігається помірне схуднення, тахікардія в межах 100 ударів в хвилину, не спостерігається порушень в роботі залоз, власне окрім щитовидної залози. Для середньої тяжкості перебігу гіпертиреозу характерно виражене схуднення, тахікардія в діапазоні 100-120 ударів в мінуту, короткочасні зміни серцевого ритму. Спостерігаються шлунково-кишкові розлади, порушення обміну вуглеводів, зниження рівня холестерину в крові. Поступово наростають ознаки надниркової недостатності. Важка форма тиреотоксикозу включає практично усі вищеперелічені ознаки.
Діагностика гіпертиреозу
Підозра на тиреотоксикоз, і постановка діагнозу відбуваються за наявності клінічних проявів. Зовнішній вигляд пацієнта і дані лабораторних досліджень є достатньою причиною для діагнозу гіпертиреоз. В першу чергу визначають наявність в крові підвищеного рівня тиреоїдних гормонів.
Діагностика гіпертиреозу також включає ультразвукове дослідження щитовидної залози. Це дає можливість визначити наявність в орган вузлових утворень і встановити захворювання що стало причиною гіпертиреозу. Призначається також ЕКГ для визначення порушень в роботі сердечно судинної системи викликані тиреотоксикозом.
Часто при необхідності призначається комп’ютерна томографіяпошарові знімки щитовидної залози дозволяють виявити точну локалізацію ущільнень. На основі цих показань лікар-ендокринолог призначає курс лікування.
З лабораторних досліджень призначається загальний аналіз крові, а також аналіз на зміст гормонів. При постановці діагнозу велику роль грають дані про перенесені раніше захворювання, особливо тих при яких застосовувалися оперативні втручання. Важливо і знати які препарати приймав хворий або приймає на даний момент. В обов’язковому порядку призначається повне медичне обстеження.
Лікування гіпертиреозу
У лікування гіпертиреозу застосовується комплексний підхід, призначається дієта, водолікування і інші фізіотерапевтичні процедури. Знаходитися хворій повинен під ретельним спостереженням ендокринолога. Лікування гіпертиреозу на початкових легенях стадіях має сприятливіший прогноз, зменшується ризик серйозних порушень в роботі інших органів і заздалегідь купіруються ускладнення гіпертиреозу.
Практикується три методики лікування гипертиреоза, на вибір методу впливають багато чинників. Як правило, головними показниками є вік хворого, тип порушень, форма течії тиреотоксикозу, наявність алергічних реакцій на медикаментозні препарати, супутні захворювання.
Консервативне лікування гіпертиреозу ефективніше на початковій стадії розвитку тиреотоксикозу. Цей метод спрямований на зниження активності щитовидної залози і виробітку гормонів. Призначаються антитиреоїдні препарати, вони перешкоджають вступу і накопиченню в щитовидній залозі йоду, завдяки якому і виробляються тиреоїдні гормони. Таким чином, робота залози значно сповільнюється.
Хірургічний метод лікування застосовується за наявності в залозі поодинокого вузла того, що викликає її підвищену активність. Також хірургічне втручання показане при розростанні окремої ділянки щитовидної залози. При видаленні невеликої ділянки тканин залози її робота нормалізується, подальше функціонування цілком стабільне. Якщо ці діагности указывают на розростання великої ділянки або багатовузловий зоб, хірургічне лікування протипоказано інакше розвивається гіпотиреоз – стан протилежне до гіпертиреозу.
Разом з традиційними методами лікування застосовується альтернативний метод. Лікування гіпертиреозу радіоактивним йодом. Радиойодотерапия полягає в одноразовому прийомі капсули або водного розчину в змісті, якого є радіоактивний йод. З потоком крові препарат досягає клітин щитовидної залози що мають найбільшу активність і накопичується в них, поступово ушкоджуючи клітини. Процес відбувається упродовж пари тижнів. Під впливом радіоактивного йоду розміри щитовидної залози значно зменшуються, відповідно знижується її активність, і рівень гормонів в крові знижується до нормальних показників.
Лікування радиойодотерапией не дає гарантії повного одужання, в деяких випадках потрібно повторний прийом препарату. Побічний ефект прийому радіоактивного йоду розвиток гіпотиреозу. У таком випадку потрібно замісну терапію, яка триває усе життя пацієнта. Призначаються препарати зі змістом тиреоїдних гормонів, щоденне їх застосування дає можливість підтримувати нормальний рівень гормонів в організмі.
Ускладнення гіпертиреозу
За відсутності лікування або важкій течії тиреотоксикозу є небезпека розвитку ускладнень. Найчастіше це тиреотоксичний криз, як правило, криз виникає при важких супутніх захворюваннях або не лікованій Базедовій хворобі. При тиреотоксичному кризі різко посилюються ознаки гіпертиреозу, загострюються симптоми, бурхливо розвиваються порушення в роботі інших органів. Частіше ускладнення трапляється у жінок, в 70%% випадків криз розвивається в гострій важкій формі.
Профілактика гіпертиреозу
Для профілактики гіпертиреозу слід регулярно проходити огляди у ендокринолога. Сприятлива дія на зміцнення щитовидної залози має гартування. Раціон харчування має бути багатий вітамінами і мінералами. Слід розумно контролюватирием йоду, вживання йодвмісних продуктів має бути збалансованим. Помірно слід приймати і сонячні ванни, загорати, відвідувати солярій. Часто міфи про корисність тих або інших процедур і продуктів призводять до порушень у функціонуванні щитовидної залози, які мають тяжкі наслідки.